pitbull

Dota 2 )

Солодчука

давай =)

В українській мові в дорадянські часи семантично розрізняли кохання як пристрасну емоцію та любов як слово загальнішого значення: кохання має тілесний та пристрасний контекст, любов може і не мати контексту пристрасті. Термін любов, зокрема, досить часто використовувався у контекстах любов до Бога, Божа любов тощо Кохання і любов визначали або як стан особистості (закоханість), або як інтенціональну спрямованість на об'єкт любові: є суб'єкт і його почуття до іншого, при цьому виключався контекст між, допускалася наявність одностороннього почуття кохання.
Так, у словнику Б. Грінченка кохання це:
любов, любовна пристрасть;
улюблений предмет, коханий або кохана;
виховання, плекання, вирощування (дітей, тварин, рослин)[1].
У радянські часи слова кохання та любов визнали тотожними і почали визначати як почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі[2]. Таким чином, було здійснено спробу елімінації теїстичного контексту слова любов, а еротичну інтенціональність кохання обмежили суто гетеросексуальними почуттями (див. також гетеросексизм). Таке тлумачення слова можна побачити й у сучасних українських словниках[3], хоча це і не відповідає сучасній розмовній українській мові — воно вживається й у гомосексуальному контексті, а також до деяких інших стосунків. Також, доведено, що гомосексуали здатні до почуття кохання, як і гетеросексуали[4][5][6].
Серед інших смислових контекстів кохання слід відмітити такі:
стійке, інтенсивне почуття суб'єкта, фізіологічно зумовлене сексуальними потребами[7];
відчуття сильного сексуального та романтичного бажання і потягу до людини, з якою індивід схильний зробити пару;
сексуальна пристрасть, сексуальне спілкування, любовна поведінка[8];
почуття сильної прихильності, викликане принадливістю або захопленістю іншим, виключною сердечністю або відданістю до об'єкта;
ніжність до об'єкта;
емоційне відчуття схожості або спорідненості з об'єктом[8][9