Маруся Чурай з однойменного роману Ліни Костенко...горда, волелюбна жінка....Олеся з "Україна в огні" Довженка...я думаю, що я, як і вона, не здалася б навіть після такого і все одно хотіла б жити...Урсула з "Сто років самотності" Маркеса.Вона намагалася зберегти родинні зв'язки, затишок, злагоду і поєднати якось усіх членів великої родини, не зважаючи на те, що кожен з них по-своєму втрачав орієнтири в житті і падав все нижче і нижче, в тому числі і чолоівік, за яким доглядала багато років. Я не знаю, як би я поступала в такій ситуації, чи хватило би мені сили і терпіння, але як на мене, Урсула - дуже позитивний літературний персонаж, сильна жінка, у якої є чому вчитися.Чимось схожа на мене Галя з роману Валерія Шевчука "Дім на горі". Добра, щира, весела дівчина, але через те, що не прислухалася до порад і настанов старших, зробила помилку.Так часто буває і в мене.Я лише згодом починаю розуміти, що батьки багато в чому праві. Головний герой "Московіади" Андруховича є моїм ідеологічним побратимом частково.Головний герой "Я(романтика)" Хвильового мені близький тим, що часто в моєму житті виникають дилеми, і дуже важко обрати щось одне.А також буває важко зрозуміти, що саме те рішення, той шлях будуть вірними.Я не схвалюю головного героя цього твору, адже його ідеологія кардинально суперечить моїй, але часто так буває, що ми не бачимо тої грані між добрими і поганими вчинками, особливо, якщо нами в той момент керує не здоровий глузд, а фанатизм, ідеалізація якогось явища. Мавка з "Лісової пісні" Лесі Українки, як на мене, дуже ніжний, чуттєвий, мрійливий персонаж, який викликає світлі почуття. Дійсно, іноді я буваю романтиком і мрійником, мені чомусь часто здається, що ні, та чи інша людина не може поступити підло, адже вона на перший погляд дуже хороша, але часто розчаровуюся, як Мавка розчарувалася в Лукашеві...