Ти брешеш))))...не видумуй,я просто прониклась питанням))))

Можливо все)

Дома

Забути звучить голосно.Ми, інколи, людину перехожу на вулиці пам'ятаєм, касира у магазині, а то кохану людину.Воно ж кохана не така як всі, ми знаємо її від кольору очей до розміру чобіт. Такі,то вже люди вони-ці Кохані. Для них з самого початку треба комірку в собі знайти,щоб потім,на випадок,покласти в тихе містечко в серці, щоб не заважало жити. В решті-решт ви теж є в його пам'яті, може далеко, а може й ні,але є.НЕ сваріться,тримайтесь один за одного. В нас мало часу,милі.

Буває)

Обожнюю)